11.06.2017

Дороги. Кони. Люди

Люди. Коні. Дороги

Сьогодні великий день – для України відкрився «безвіз» до країн Європи. Тільки заглянув  вранці у Фейсбук  і перша фотографія, яку побачив – як гуляє по будапештським кав’ярням київський баріста  Саня Беніцький, що поїхав на чемпіонат світу з Латте-Арту. Крім Беніцького - там зараз ще багато нашого (кавового) народу. 

В принципі – ми і з візами частенько по закордонам їздили. Але от по Україні – я наприклад не так багато і їздив. Не був навіть в багатьох обласних центрах, не кажучи  вже про величезну кількість визначних місць, що знаходяться в маленьких містечках, селах, чи взагалі «в чистому полі». Підозрюю, що багато хто їздив ще менше, ніж я. І от, якщо вам все то ніколи, то далеко, то ще якась халєра не дає від’їхать далеко від дому-сім’ї-роботи  – то можу порекомендувати визначне місце світового масштабу, до якого не потрібно віз. Та що там візи – туди навіть паспорт не потрібен.  Ну і їхати недалеко. Знаходиться це місце на межі Полтавської і Сумської області, неподалік від містечка Котельва.  Це стародавнє місто Гелон.

 Центр міста знаходиться на території  сучасного села Більськ, що на високому правому березі річки Ворскли, в кількох кілометрах від Котельви.  Вважається, що першим про це місто писав ще Геродот (мабуть найвідоміший історик, який жив майже  за 500 років до Різдва Христового).  В ті часи це було мабуть найбільше місто на Землі.  Археологічні розкопки на місці Гелона проводяться вже багато років. І ученими доведено, що місто було оточено  ровами, валами  і стінами, які простяглись навколо більше ніж на 35 кілометрів.  По площі місто було  в кілька разів більше сучасних йому Вавілона чи Єрусалима. А про такі міста як Лондон, Париж, чи навіть Рим – тоді ніхто і не чув. Бо їх або іще не було, або це була нікому не відома «глухомань».  Людей, які жили в Гелоні – Геродот називав скіфами. Але самі вони поділялись на кілька народів, один з яких – гелони, чиє ім’я носило місто. Люди ці були воїнами , хліборобами, пастухами, ковалями і взагалі – майстрами на всі руки.

Придивіться до цих бородатих хіпстерів 5 століття до н.е. - вилитий Беніцький у Будапешті...

  Розкопками доведено, що залізо тут виплавляли і кували більше ніж за 700 років до н.е. Тобто це одне з найперших місць на всій планеті, де люди вміли обробляти залізо.  В місті і навколо знайдено багато поховань жителів цієї місцевості різних часів. І це вам не якісь далекі чиїсь піраміди і мавзолеї. Це НАШІ  святині -  могили предків нашого народу.

Крім цих поховань - від самого міста мало що лишилось. Найкраще ж збереглися залишки ровів і валів, які добре видно і після стількох тисяч років. По ним і далі цвітуть квіти, гуляють люди, пасуться кози, корови  і коні.

Так от, я після скіфів все ж повернусь до того, з чого почав. Тобто, до нащадків скіфів. Беніцький класно малює латте-арт.  Один з його найкращих малюнків (як на мене) – це малюнок коня:

А ось як зображували коня скіфи:

Спитайте у художників, коня намалювати – дуже складно. Добре намалювати коня може тільки професіонал.  Я чув якось від одного колишнього випускника художнього училища (дідуся вже),  що раніше  (при соцреалізмі) Лєніна художникам дозволялось малювати тільки після того, як вони  здадуть із хорошою оцінкою  курсову роботу по малюванню коня. Сам цей художник,  коли мені про це розказував, то сказав, що всяких «лєніних»  він намалював дофіга-і-больше, а от добре намалювати коня – так за все життя і не зміг.

А от  Саня Беніцький – зміг  :)

email*

Новый пароль и инструкция высланы на ваш E-mail

Имя
E-mail*
Номер телефона
Пароль*

На ваш E-mail выслана ссылка с подтверждением регистрации

Войти через Facebook

Товар добавлен в корзину