23.11.2017

Шукаючи богів Їргачефу

Шукаючи богів Їргачефу

У попередніх замітках я розповідав про рідкісну професію ПОКУПЦЯ кави, на прикладі двох представників цієї професії - Діми Слукіна з України і норвежця Мортена Веннесгаарда. Діма відом

ий в Україні і в Центральній Америці, де він в основному купує каву. Мортен відомий мабуть більше. Його знають не тільки по всій Європі, але і в обох Америках і  в «кавових» країнах Африки.

Хочу розповісти іще про одного широко відомого покупця кави – Менно Сімонса. Він голландець, засновник компанії Трабокка, що базується в Амстердамі. Менно почав свою діяльність набагато раніше і сконцентрований він в основному на Ефіопії.

Про нього не тільки  розповідають легенди про пошуки кави, а навіть пишуть книжки. Наприклад, Michaele Weissman у своїй книжці, що вийшла ще у 2008 році «God in a Cup: The Obsessive Quest for the Perfect Coffee», тобто «Бог у чашці: Одержиміcть  пошуком довершеної кави».  Це книга про американських шукачів кави, але досить значна її частина присвячена Менно Сімонсу. Саме Менно став одним з перших покупців кави сухої обробки із Їргачефу. Мабуть навіть не зовсім правильно буде казати, що він був тільки «покупець» цієї кави. Фактично, він був співавтором і одним з ініціаторів і візіонерів, хто зрозумів  величезний потенціал «сухого» Їргачефу і дуже багато зробив для того, щоб виробництво цієї кави відновилось на новому методичному і технологічному рівні. Також він підтримав у найважчі перші роки «піонерів» ефіопської  спешіаліті кави, перші приватні ферми Ефіопії, такі як Шакісо, Суке Куто, Нефас.

 Патріарх (тобто батько) ефіопської спешіаліті кави Хайле Габре (засновник ферми Шакісо) розповідаючи про своє життя казав, що крім своїх дітей у нього тепер є ще один син – Менно.  

Крім Ефіопії – останніми роками Менно захопився відродженням вирощування кави на Островах Зеленого Мису (Кабо Верде), що розташовані посеред Атлантичного Океану. На протязі кількох століть ці острови були на перехресті «кавових шляхів». Сюди заходив практично кожен вітрильник, що йшов до або із  тропічних країн. На островах колоністами також були посаджені кавові плантації. Але з появою пароплавів і Суецького та Панамського каналів – цінність і відвідуваність островів (як транзитної бази посеред океану)  - значно зменшилась.  Кавові плантації теж потроху занепали. Кава там залишилась рости хіба що по ярах та кручах у вигляді диких хащів.  І от за ініціативи Менно Сімонса місцеві фермери почали відновлювати плантації кави. А фірма Трабокка допомагає їм продати цю каву. Та про Ефіопію Менно теж не забуває. Щороку він проводить там по кілька місяців і кожного разу знаходить і популяризує все нових і нових виробників чудової кави із різних кавових місць – Джими, Некемпте, Ліму, Сідами, Харару, Їргачефу.  

Ось одна із недавніх знахідок Менно Сімонса, кава з південної частини Їргачефу:

Їргачеф гр.1, Ворка Сакаро

Регіон: район Gedeb, зона Gedeo

Виробник: 200 - 300 дрібних фермерів
Висота: 1900-2000

Сорти: Місцеві, споконвічні
Переробка: Мита, з сушкою на сонці
Урожай: зима 2016/2017

Упаковка: Мішок Грайн-Про

 

Ця кава зроблена на млині  Ato Mijane (тобто Пана, чи  Дядечка Міджане ), який було засновано в 2012 цим самим дядечком Міджане. Млин знаходиться поблизу Сакаро, невеличкого села, що відноситься до трохи більшого села Ворка, в районі Гедеб.  Район Гедеб – це крайній південь зони Гедео, квітучої гірської долини, що є теруаром для кави Їргачеф. Кава цього району відрізняється від кави центрального Їргачефа  (це такі відомі кооперативи, як Конга, Коке, Негеле Горбіту), або  півночі долини (наприклад, Челба).  Їргачеф з півдня відрізняється навіть тим, що ягоди кави тут мають пурпурний відтінок і характерний тільки їм особливий рослинний аромат. Мабуть це через специфічний сортовий склад місцевої кави і природні умови. Грунти видаються тут більш родючими, з особливим мінеральним складом, що видно по стану плантацій  –  у порівнянні з північчю долини рослини тут виглядають яскравішими, міцнішими.

На початку 2016, під час візиту до сім’ї Роба (кооператив Челбесса), Менно познайомився з Даніелем Міджане, сином того самого дядечка Міджане. Даніель – енергійний і відданий своїй справі хлопець, що залишив свою посаду в офісі управління сільським господарством у Гедебі і приєднався до роботи батька на кавовому млині.  Він відразу поставив собі мету – створити всі правильні умови для того, щоб робити найкращу каву, яку тільки можна зробити в Їргачефі.  Погодитесь ви чи ні з тим, чи найкраща його кава, але з тим, що найкращі умови Даніель створив – не можна не погодитись. Млин під його керівництвом працює по дуже жорсткому протоколу контролю якості. Протокол цей – не щось космічно-технологічне, але діє він дуже ефективно.

Дрібні фермери, що  доставляють зібрану за день каву на млин Даніеля – живуть в долині Ворка. Більшість з них – на схилах великої гори Руду, висота якої більше 2000 м. Усі вони постійно спілкуються між собою і з Даніелем, від якого отримують фінансування, консультації  - ще одна ключова стратегія Даніеля для того, щоб одержати  якнайкращі ягоди.

Цей лот було перероблено за класичною митою технологією – після відділення ягідної м’якоті  парчмент ферментували від 24 до 48 годин і сушили на африканських ліжках  7-10 днів.

Ефіопські капери присвоїли цій каві найвищий можливий 1-й грейд. У голландських каперів ця кава отримала оцінку у 89 балів.

 

У чашці: Ідеально чистий, впізнаваний букет митого Їргачефу. Шовковисте тіло, витончені терпкуваті виноградні тони,  нотки червоної смородини, апельсину

email*

Новый пароль и инструкция высланы на ваш E-mail

Имя
E-mail*
Номер телефона
Пароль*

На ваш E-mail выслана ссылка с подтверждением регистрации

Войти через Facebook

Товар добавлен в корзину