31.07.2015

Ферма Нефас, Сідама, Ефіопія

Ефіопія. Сідама,  ферма Нефас

Регіон: Сідама, зона Гуджі,  Оромія

Ферма: Нефас

Координати плантації: 5°41'1.62"Півн. ш. 38°50'3.49" Сх. Довг.

Млина: 5°46'3.54"Пн. 38°53'42.64"СД

Сорт: місцеві сорти

Ґрунти: лісові, м'які

Висота над рівнем моря: 1600-1700 м.

Опади: 1200-1600 мм на рік

 

Якось мов би не так і давно побував я на кавовій фермі Нефас. Вона  знаходится в Ефіопії, в Оромії, регіон Сідама, зона Ґуджі, на окраїні невеликого містечка Шакісо. В цих місцях зараз в основному проживають Оромо, або ще їх називають Галла. Це найчисельніший  народ Ефіопії.

Ферму було засновано  в 2000 році. Керують нею грамотні молоді менеджери. Я вже досить немолодий, але малограмотний, бо імена їх не записав і забув.

Кавових ферм з великими власними плантаціями в Сідамі дуже небагато. Я був на трьох із них – на Нефас, Суке Куто і Шакісо. Всі вони розташовані недалеко одна від одної, в районі навколо Шакісо. Мабуть створили ці ферми в рамках якоїсь державної програми чи кампанії.

 У Нефас власна плантація кави має площу біля 200 Га. Також їх млин приймає  ягоди від навколишніх дрібних  фермерів, що вирощують каву на своїх невеличких ділянках.

Місцевість тут гориста, в основному вкрита вологим дощовим лісом.

Ґрунти під кавою на плантації Нефас більшістю лісові, пухкі, дреновані. Вся кава тут росте в затінку  великих лісових дерев. Родючий шар лісового ґрунту складає більше метра.

Нефас обробляє каву і сухим і митим способом. При сухій обробці спілі ягоди розкладають на «африканські ліжка» (це столи, покриті сіткою) зразу після збору. Ці ягоди треба значно частіше і сумлінніше перевертать, бо при сушці цілих ягід більше ризик ці ягоди зіпсувати. Сушка ця проводиться на сонці, на відкритій, добре провітрюваній місцевості, що сприяє рівномірному висиханню і майбутньому тривалому зберіганню зерен кави.

Але небезпека для урожаю є не тільки од недобросовісної сушки ягід. Напевне в навколишніх густих лісах є досить бажаючих ці ягоди стибздить «для домашнього вжитку».  На такий випадок тут гуляє цей дядько з автоматом. Це не просто якийсь «активіст», або «ополченець» з автоматом «з воєнторга». Це ліцензований державою  поліцейський. Я цікавився. Так дядько мене запевнив, шо не промаже, єслі шо… ;)

Також ферма переробляє каву і митим способом. Для того, щоб обідрати з ягід шкірку і м'якоть – використовують ось такий от депульпер:

 

Після депульпера на шкарлупках лишається трохи м’якоті і щоб її відокремить - зерна засипають в ці  бетонні басейни, заливають чистою водою і тримають так близько доби. Під дією природних ферментів м’якоть твердіє і відокремлюється від шкарлупок (парчменту). Остатки її  змивають в цих похилих  жолобах.

На фермі працює біля 50 постійних і 150-200 сезонних робітників. Для сезонних робітників передбачено тимчасове житло (в стилі наших «курятників» біля самого Чорного Моря для невибагливих відпочивальників), безкоштовне харчування і базові медичні послуги. Як видно на фотографіях – ягоди збирають і діти. 

Збір кави тут – одна з небагатьох можливостей заробить грошей.

Тому нею користуються всі.

 Млин Нефас знаходиться на окраїні містечка Шакісо. А плантація – десь за 10-11 км, на схилах долини невеличкої річки Чакета.  І сама долина річки і навколишній район взагалі – багаті золотом. Тут діють як великі промислові золоті копальні, так і багато дрібних золотошукачів. Поблизу  озер, річок і рівчаків, де є вода для промивки золота - вся місцевість вкрита ямами, нагадуючи місячний ландшафт. Місцями в ямах копошаться «копачі». Ну, приблизно як у нас в Рівненській чи Житомирській області риють бурштин. Золотошукачі є серйозними конкурентами для кавових фермерів в змаганні за робочу силу.

Одину з великих копалень видно на цій спутниковій фотографії, це поруч з озером, трошки північніше Reji.

А є у кави там ще один конкурент – кат. Це кущ, схожий на коку. Його свіже листя розжовують  і тримають в роті у вигляді кульки за щокою, щоб висмоктати весь сік. Це дає певний «заспокійливо-збуджуючий» ефект. Наркотик, коротше кажучи. Жують його в тих краях  всюди  і майже поголовно. Росте він там же, де й кава – у теплому вологому високогір’ї. Продається кат скрізь, починаючи з сільського «магазину» в придорожньому хліві

і закінчуючи спеціальним базаром, поруч з центральним стадіоном столиці, Аддіс-Абеби.

Більш того, як казали мені місцеві знавці, кат – важливий експортний товар. Один з моїх тамошніх знайомих узнавши, що я приїхав з України сказав, що знає й інших українців. Виявляється, це українські льотчики, що на вантажних літаках возять кат з Ефіопії в Ємен. Зустрітись з земляками я не встиг. А кат - пожував пару листочків, просто попробував. На смак – як стручки зеленого горошку. За «приходом» я не гнався, бо це «не мій путь».

Мій путь – кава. :) Яку в таких от стараннях добувають в цьому районі Сідама.

Сідама велика і кави там багато. І кави різної. І кожна кава – неповторна.

До речі, кава з ферми Нефас зайняла перше місце в 2011 році  в конкурсі African Fine Coffee Awards.

email*

Новий пароль інструкція надіслано на ваш E-mail

Ім'я
E-mail*
Номер телефону
Пароль*

На ваш E-mail вислано посилання з підтвердженням реєстрації

Увійти через Facebook

Товар додано в кошик