19.08.2016

Кава з південних морів

Недавно в  Kofeїn з’явилась нова кава із Суматри, з кооперативу Кетіара, що на півночі острова. У нас кава з Суматри є давно, досить різна і ви її мабуть пробували. Пару років тому я розповідав про каву Голубий Батак і зв’язав її з неймовірними природними явищами та історичними подіями:

 http://gastra.com.ua/ru/kofein/blog/chempionat-mira-po-futbolu-gollandiya-ispaniya-5-1vy-sprosite-a-pri-chem-tut-kofe-a-ya-skazhu-chto-kofe-vsegda-prichem-vot-naprimer-istoriya-etogo-kofe-nachalas-ona-v-nezapamyatnye-vremena-primerno-70-tysyach-let-nazad-v-te-vremena-na-sumatre-rvanul-vulka/

 

Про сам острів Сумата я знаю досить мало.  Образно кажучи, бачив його на карті.   Звичайно, якщо кому цікаво – то можна відкрити Вікіпедію, чи ще щось в інтернеті,  або в книжках – і ви узнаєте, що острів цей дуже великий, площею майже 0,5 млн. кв. км., тобто майже як вся Україна. А населення так навіть і більше - 50 млн. чоловік. Так от,  трошки докладніше про цих людей. Північ Суматри заселена одним   з місцевих народів – Батак. Вони невеликого зросту, не дуже кремезні і показні. Але історія їх цивілізації (не виключно батаків, а й сусідніх споріднених з ними народів)  - просто грандіозна. Кілька  недавніх випадків (зустрічей з людьми, книг, побачених в музеях речей) спонукали мене на те, щоб трошки «покопатись» в історії і зібрати в одному місці хоча б кілька фотографій. А останнім поштовхом для того, щоб написати про  цих людей моря - стала перемога на Олімпіаді в гонці на каное українського гребця Юрія Чебана. І його красивий човен:

Так, човен – це мабуть і є головний символ острівних людей Індонезії. Човни там потрібні не  тільки для спорту.  Хоча, навіть ідоли  їх давніх моряків схожі на сучасних гребців-олімпійців:

 Скільки і яких човнів перебудували там за тисячоліття історії – мабуть невідомо навіть духам їх предків:

 

Це були і просто плоти і видовбані з дерева невеликі човни для веслування. І більші човни, на яких можна було ставити вітрила,

 а ще до них давні моряки придумали приробити балансир.

 І от так, на веслах, з парусом і балансиром, що не давав човнам перекинутись навіть у найлютіші вітри – вони ходили по морях на такі відстані, які важко собі навіть уявити. Наприклад, з відомого мультика «Мадагаскар» всі ми знаємо, що на африканському острові Мадагаскар живуть лемури. А знаєте, які люди там живуть?  А живуть там – нащадки острівних людей Індонезії. Зараз їх там десь 70-80%.

 У II-V століттях н.е. ці острівні моряки заселили Мадагаскар, поступово змішавшись з представниками африканських народів, які припливли на острів з Африки. Але якщо африканцям було пливти десь 200 км, то з Суматри до Мадагаскару по найкоротшому шляху – 5500 км океану:

 А які рослини і домашніх тварин жителі Мадагаскару вирощують для життя? Такі самі, які ростуть і живуть на островах Індонезії і узбережжях південно-східної Азії.  Їх на Мадагаскар привезли ці самі «люди моря» із островів Індонезії.   Більш того, ці рослини і тварини з Мадагаскару були перевезені і на континентальну Африку і за кілька століть вони розповсюдились уже аж до західного узбережжя Африки. Деякі з них не тільки широко розповсюджені, але навіть стали предметом культу. Ось наприклад череп свині, який використовується в культових цілях.

Ці давні моряки привозили зі своїх островів прянощі ще на базари древнього Єгипту і Риму. Ну а вже потім, більше ніж через 1000 років - в Індійський Океан спочатку прийшли китайці, а вже потім припливли на своїх каравеллах європейці. І тепер розказують скрізь, що це все вони «відкрили».

Та ж сама історія і з островами Тихого Океану. Сучасними генетичними дослідженнями доведено, що жителі найвіддаленіших островів Тихого Океану є нащадками тих самих мореплавці з островів Індонезії. На своїх невеликих човнах з балансиром, без карт, компасів і «джіпіесів» вони пішли в безкрайній Океан і за кілька сотень років відкрили й заселили  майже всі острови, які розкидані на відстані більше 10 тис. км.

Що їх штовхало на такі далекі і небезпечні подорожі? Звичайно ж, у них було багато важливих причин. Може і бажання знайти за морями якісь чудеса:

 

 Однією із «земних» причин була торгівля. Мабуть умілим і везучим людям і в давні часи вона давала непоганий зиск.  Ось наприклад Скарб Ломбоку:

Його в 1894 захопили голландці, після штурму королівського палацу на острові Ломбок.

Там було 230 кг золотих виробів, більше 7 тонн срібних і величезна кількість коштовного каміння. У 1977 році основна частина цього скарбу була повернена Індонезії, в музеї Амстердама лишились невеличка частина скарбу, для експозиції.

Тобто, ці люди були не тільки торговцями, а й воїнами. Ось найдавніший (датований 1342м роком) кинджал (кріс):

Зрозуміло, що це були дуже сміливі люди. Вони ретельно готувались до своїх мандрів. Але все рівно, щоб повернутись, або хоч допливти до якоїсь твердої землі – ніхто гарантій не давав. Ну, хіба що їх давні боги чи духи щось там непевне обіцяли. Ось Пустаха, дуже давня книга гадань батаків:

На листках книги, зроблених з кори - написані магічні заговори і пророкування. Багато поколінь жерців пророкували по цій книзі про долю клієнтів, які хотіли  знати про своє майбутнє. Імена пророків і клієнтів також записані на сторінках книги.

На обкладинці книги вирізьблена фігура Нада Падоха – містичної змії океану:

Своїми рухами ця змія підняла частини землі на поверхню океану і таким чином утворилась суха земля - континенти і острови, тобто наш світ.

Люди Південних Морів рознесли по цій землі свої рослини, а люди Північних Морів (голландці) привезли на Суматру каву. Наприклад ось цю:

Індонезія, Суматра, Кетіара, Грейд 1

Країна: Індонезія, острів Суматра
Регіон: Центральний Ацех

Район: Такенгон і Бенер Меріах

Височини Гайо (Gayo Highland)
Переробка: Напів-Мита,(Giling Basah)  100% висушена на сонці

Сорта: Бурбон, Тіпіка, Катурра, Катімор

Сертифікація: OrganicFairtrade
Висота: 1200-1500 м. над рівнем моря
Упаковка: мішок Grain Pro

Урожай: з вересня по травень

http://www.ketiara.com

 

Ми вже більше 10 років п’ємо  каву з Суматри. І ось роздобули трошки (і не тільки для себе:) дуже цікавої кави. Вона з кооператива Кетіара, який знаходиться на півночі Суматри, в місті Такенгон.

Кооператив очолює жінка, яку звати Рахма. Двадцять років тому вона почала свій маленький бізнес - купувала у навколишніх фермерів ягоди кави,  самостійно їх переробляла, а потім продавала торговцям для подальшого експорту. В кінці 2008 на початку 2009 Рахма організувала місцевих фермерів і разом вони сформували кооператив Кетіара, у який тоді увійшло 38 фермерів. Під керівництвом Рахми кооператив стрімко розвивався. Пройшло сім років роботи і тепер Кетіара - один з визнаних постачальників кави в Медані, столиці північної Суматри. Зараз до кооперативу входить 1979 пайщиків, що вирощують каву на 1836 га.  Маленький кооператив виріс у солідне підприємство, з мережею приймально-переробних пунктів, фабрикою для переробки і підготовки кави на експорт,   яке виробляє близько 70 тонн зеленої кави щомісяця.

Кава вирощується фермерами в умовах природного гірського дощового лісу, у  затінку великих дерев, на гірських схилах навколо озера Лут Тавар, поблизу всесвітньо відомого Національного Парку Leuser. Це один з двох парків, де в природних умовах високогірних екваторіальних лісів живуть суматранські орангутанги, слони, тигри, та інші унікальні для Суматри тварини і птахи.

 Звичайно, крім кави фермери вирощують на своїх ділянках ще й інші фрукти та овочі, необхідні у повсякденному житті. Під час збору урожаю кави фермери щодня доставляють зібрані ягоди на  кооперативні приймальні пункти, де ягоди депульпують, заливають водою і ферментують на протязі біля пів доби. Кожні 6 годин воду міняють на свіжу. Під час такої зміни води – відділяють не тільки затверділу ягідну м’якоть, але й порожні легкі зерна, що спливають (флоттери).   Потім розкладають на циновках і підсушують на сонці, поки вологість дійде до 30%. В такому стані зерна доставляють на переробну фабрику. Цей метод переробки кавових ягід по місцевому називають Giling Basah, що в дослівному перекладі означає «мокрий помол». Кавові спеціалісти називають його хто як – «напівмитий», або «напівсухий», але всі визнають, що цей метод характерний тільки для Суматри.  В результаті – кава з Суматри відрізняється від будь якої іншої кави у світі. Навіть якщо в інших місцях вирощують каву таких самих сортів, у схожих природних умовах. Зелена кава з Суматри після переробки цим методом має неповторний зовнішній вигляд – зерна мають особливий зеленуватий колір, з відливом сірувато-синіх тонів і перламутровим блиском, який іде ніби із глибини зерна. І навіть після обсмажування ця кава також відрізняється особливими кольоровими відтінками коричневого.

Після такої первинної переробки каву перевозять на центральну переробну фабрику в Такенгоні. Тут зерна  досушують до рівня вмісту вологи 11-12%, який повинна мати кава для експорту, облущують від парчменту. Після цього кава проходить остаточне ручне і електронне сортування.

Вже кілька років як кооператив отримав міжнародні сертифікати Органік і Файр-Трейд на всю свою каву. Сертифікат «Файр Трейд» - це підтвердження того, що всі учасники виробництва кави одержали за свій труд справедливу винагороду, а саме вирощування кави і її переробка - не завдали шкоди навколишньому середовищу. А сертифікат «Органік» - це показник практично найвищої можливої природної якості кави. Такий сертифікат мають право видавати кілька міжнародних агентств, які дуже серйозно і постійно контролюють виробників по багатьох параметрах, які підтверджують повністю органічний спосіб вирощування і виробництва кави. Щоб отримати такий сертифікат - виробник повинен на протязі мінімум 5 років не використовувати гербіцидів, інсектицидів, неорганічних добрив. Агентства проводять  хімічний аналіз грунтів, рослин, самої кави. Також проводиться аналіз бухгалтерської документації, опитування персоналу, навчання.  Добра кава  - варта і такої роботи і таких суворих обмежень. Бо в наш непростий час глобалізації, інтенсифікації, хімізації – для чутливих людей буває краще підстрахуватися, заплатити трошки дорожче за органічні продукти, ніж лікуватись від незрозумілих алергій чи інших не прогнозованих болячок.

Кетіара випускає кілька найменувань кави, в залежності від якості і особливостей обробки. Нам пощастило роздобути кілька мішків кави з лоту Sumatra FT Organic Ketiara, Грейд 1, урожаю 2015/16.

У професійних каперів цей лот отримав досить високу оцінку у 85 балів. Кава має дуже чистий букет, без будь яких недоліків. Ми вже більше 10 років п’ємо різноманітну каву з Суматри. І тому можемо обґрунтовано сказати, що це мабуть найкраща кава  з Суматри, яка була у нас за всі ці  роки.

 

У чашці: Чудове густе тіло, гармонійно солодкий смак, з шоколадними тонами, пряними нотками. В ароматі відчуваються легка землистість, нотки грибів, вершкового масла,  живиці.

 

email*

Новий пароль інструкція надіслано на ваш E-mail

Ім'я
E-mail*
Номер телефону
Пароль*

На ваш E-mail вислано посилання з підтвердженням реєстрації

Увійти через Facebook

Товар додано в кошик