Новорічне чудо
Новорічне Чудо.
Я не вірю у всякі надприродні чудеса і явища, типу телепатії, екстрасенсів, переселення душ і т.д. Але повинен визнати, що коли йдеться про Ефіопію – то якась таємнича «хвігня» все ж іноді трапляється. Як от наприклад було зі мною і цим незбагненним польотом орла:
Або з тією ефіопською пурпурною травою:
http://gastra.com.ua/ua/kofein/blog/flemingia-grahamiana-ili-pro-kofe-i-tonkuyu-nit-bytiya/
І от недавно стався ще один випадок, який можна поставити в цей ряд. І теж пов’язаний з Ефіопією.
П’ять !!! (сам не зчувся, як вони пролетіли) років тому, в листопаді 2013 я був (дякуючи компанії Трабокка і тому самому польоту орла) в Ефіопії. Поблизу міста Їргачеф, на кавовому млині Конга Седе (кава з якого якраз у той час була у нас в кав’ярнях) - зустрів власника цього млина, Ґізау Алемаєху. Я подякував за його чудову каву, ми трохи поговорили. І я подарував йому пляшку української горілки з перцем.
І от пройшло п’ять років. Самі знаєте, що це були за роки. Якщо в 2013 продавати дорогу (бо якісну) каву було непросто, то зараз в нашій країні цим займаються тільки (м’яко кажучи) абсолютні фанатики, тобто повні психи. Десь на початку жовтня ми в Kofeїn пробували кілька зразків такої кави – чотири митих Їргачефа, пару Кеній і суху Гейшу з Ефіопії. Спочатку пробували всліпу, тобто ніхто не знав, яка кава в якій чашці. І що мене вразило тоді – що майже всім найкращою показалась одна кава, яка виявилась митим Їргачефом з нікому з нас невідомого млина Шіфо. Пошукавши її у продажу і побачивши ціну – я все зрозумів і вирішив забути про неї, щоб не ятрити марно душу. Аж от через якийсь час трапилось, що треба було купити іншу ефіопську каву і доставщики запропонували, що транспортування буде набагато вигідніше, якщо взяти ще один палет, тобто ще 10 мішків (600 кг). Я почав дивитись список кави, яку можна вибрати і знову побачив ту саму каву Шіфо. Згадалось, що пройшло всього пару тижнів, що тоді кави Шіфо було 27 мішків, а зараз лишилося вже тільки 12. Якщо взяти зараз хоча б 10 із них – то ціна буде трохи дешевшою. І ще згадалось, що наш нинішній митий Їргачеф (Ворка Сакаро) вже закінчується, а скоро ж Різдво, Новий Рік, День Святого Валентина… А 15 річниця Kofeїn – ще скоріше… Що ж іще пити на 15-річчя Kofeїn, як не найкращий Їргачеф ??? Вирішив порадитись з колегами, які пробували цю каву і розуміють, про що йде мова. Звичайно, вони одразу сказали, що да, кава класна. Та коли почули ціну – то один сказав щось на зразок: «та хочеться, але ну його…». А інший – мрійно поплямкав і сказав, що непогано було б купить, але пити ми його будемо мабуть виключно самі, на протязі найближчих років п’яти, та ще й далі мо трохи залишиться… І я ліг спати з цими важкими думками. А вранці сказав собі, що ну ладно, п’ять років - так п’ять. Буду п’ять років пити хорошу каву (бо «жізнь короткА»), а може як ще хто питиме – то вип’ємо і за три ☺. Та й купив «з утра поранЬше», поки не передумав.
В той же день вечором їду велосипедом додому. Вже темно, холодно і вітер такий, що аж здуває мене з мосту та й сам міст гуде від вітру і скажених машин. І в голову лізуть підлі думки, що от же ж ти старий дурак, ти ж на ті самі гроші, що сьогодні ту каву купив – міг би купити машину, та і їхав би зараз як люди, в машині, й не кидало б оце тебе (остолопа) вітром об перила. Раптом майже посередині мосту чую, як у кишені дзвонить телефон. Вірніше, я його не почув, а відчув вібрацію, бо вітер свистить у вухах, навколо ричать машини, поїзд гуркоче внизу під мостом. А з телефону мені хтось каже, що ця кава не в мішках по 60 кг, а в вакуумних коробках по 20. І що їх лишилось тільки 12, але ціна така само гуртова, як за 10 мішків. Тобто, що я вранці переплутав мішки з коробками, що кави буде втричі менше і заплатити мені треба тільки 1/3 від тої суми, на яку я зважився вранці. Я прямо майже фізично відчуваю, як 2/3 гори падає з моїх плеч прямо з мосту і десь у темряві з гуркотом розбиваються внизу об залізні рейки. І перекрикуючи гуркіт вітру, блядських машин і товарняка, що гримить під мостом – я кричу в телефон, що беру усі дванадцять.
Наступного дня запитав у продавців, що ж це за Шіфо і що за кава, бо ніде про неї нема ніякої інформації. Мені відповіли, що кава ця – фіналіст цьогорічних ефіопських кавових змагань OCR (Операція Червона Ягода), що виготовив її млин Шіфо, який в 2017 році збудував і керує ним Ґізау Алемаєху. Той самий Ґізау, що на фотографії (див. вище по тексту) п’ять років тому стояв «у блакитній сорочечці з білими ґудзиками» і з пляшкою «Української» з перцем.
І хто після цього не подумає, що все ж мабуть в Ефіопії є трохи чи то телепатії, чи то чарів, чи то ще якоїсь незрозумілої чортівні?
Ефіопія, Їргачеф, Шіфо
Місце: Шіфо, район Кочере, Їргачеф (Гедео)
Сорт: Куруме
Переробка: митий
Висота: 1950-2100 masl
Урожай: 2018
Упаковка: вакуумні коробки
Шіфо – кавовий млин в районі Кочере, що в південній частині кавового терруару Їргачеф (зона Гедео). Млин новий, Ґізау Алемаєху збудував його в 2017 році. Кава з млина Шіфо вперше потрапила в Україну.
Цей лот кави було виготовлено для змагань OCR (OperationCherryRed, тобто Операція Червона Ягода), який проводила голландська компанія Трабокка у кількох кавових районах Ефіопії. Згідно умов – виробники виготовляють змагальні лоти кави тільки з ідеально стиглих (червоних) ягід із тих сортів, плантацій чи фермерських ділянок, які вони вважають найкращими. Контроль якості ягід і формування лотів проходить під наглядом незалежних супервайзерів. Кава оцінювалась кваліфікованими каперами в Ефіопії і Голландії. Лоти, які у цих каперів набрали 88 балів – пройшли до фіналу змагань. В честь десятої річниці проведення ОCR - для фіналістів цього року були особливі умови. За ті лоти, які пройшли до фіналу – Трабокка відразу виплачувала фермерам початкову ціну,якамінімум в чотири рази перевищувала звичайну біржову ціну. Тобто, вже само потрапляння до фіналу гарантувало виробникам солідну винагороду за їх зусилля.
Потім у лабораторії Трабокки в Амстердамі всі лоти-фіналісти оцінювало міжнародне журі (це 11 спеціалістів з різних країн, досвідчених у якісній каві людей, включаючи кількох чемпіонів світу і самого засновника Трабокки - Менно Сімонса). Кава, яку вони відібрали – була продана на інтернет-аукціоні, який пройшов 31 травня. Ціни на аукціоні на деякі лоти досягали 100 $/kg. Завдяки цьому фермери одержали ще додатково більше 100 тисяч доларів премії. Всього до фіналу потрапило 20 лотів кави. До аукціону журі відібрало 13. Решту 7 лотів – Трабокка продавала по мірі того, як ці лоти доставлялись до Європи. Наш лот Шіфо – один з цих семи фіналістів.
Лот виготовлено на млині Шіфо, що належить Ґізау Алемаєху. Урожай ягід зібрано на початку 2018 року, в основному від одного фермера - Тамірата Темсгена. Тамірат живе в цьому самому селі Шіфо і його сім’я займається вирощуванням кави вже багато поколінь. Кава вирощується на гірських схилах, в затінку великих природних дерев, типових для гірського дощового лісу, на висотах до 2100 метрів. В основному це відносно нові насадження сорту Ґурумо (або Курумо). Перероблені митим способом, з ферментацією 48 годин і сушкою на протязі 6 днів на сітчастих столах. Весь лот (594 кг) було упаковано в вакуумні коробки по 22 кг кожна. Нам дісталось 12 з цих коробок. Хто купив решту – ??? Можна спробувати пошукати по Європі. Але в перервах між пошуками – заходьте до нас і пробуйте. Кращого митого Їргачефу (на даний час) просто не існує.
Кава Шіфо унікальна за своєю якістю. Ефіопські капери оцінили її на 1-грейд, а голландські капери і міжнародне журі - на 89 балів.
В чашці:Характерний для якісного Їргачефу чистий, яскравий квітковий букет, вершкове тіло, в ароматі бергамот, персик, ожина, нотки солодкої бузини, хрусткий післясмак
